- спонукання
- —————————————————————————————спонука́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
спонукання
Смотреть что такое "спонукання" в других словарях:
спонукання — я, с. Дія за знач. спонукати … Український тлумачний словник
инстигация — спонукання до дії, підбурювання … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
сам — рідше сами/й, сама/, само/ і саме/; мн. сами/ і самі/; займ. означ. 1) Уживається з ім. чи особ. займ., вказуючи на особу чи предмет, що безпосередньо є джерелом чи об єктом дії, стану. || Уживається для більшої конкретизації, вирізнення особи чи … Український тлумачний словник
ну — I виг. 1) Уживається для висловлення заохочення, спонукання до дії (перев. з дієсл. наказ. сп.). || Уживається для висловлення спонукання до припинення дії. || Уживається для висловлення погрози, перестороги. || Уживається на початку речення, в… … Український тлумачний словник
ну-ну — виг. Уживається з висловленням заохочення, спонукання до дії. || Уживається з висловленням спонукання до припинення дії. || Уживається з висловленням погрози, перестороги. || Уживається в разі констатування чого небудь небажаного, несподіваного … Український тлумачний словник
що — I чого/, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також ві/що, займ. 1) також із підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання про предмет, явище, дію і т. ін. •• Зна/єш що? уживається при поясненні чого небудь, пропонуванні… … Український тлумачний словник
а — I невідм., с. Перша літера українського алфавіту на позначення голосного звука а . II 1. спол. протиставний. 1) Поєднує речення, протиставлені змістом одне одному; значенням близький до але, проте, навпаки; із част. не (сполучення не ..., а або а … Український тлумачний словник
ану — розм. 1) виг. Виражає спонукання до дії. 2) виг. Уживається перед знахідним відмінком особових займенників 2 і 3 ос. з відтінком присудковості в значенні, близькому до геть. 3) част. Уживається на початку речення, яке виражає сумнів, припущення,… … Український тлумачний словник
анумо — виг., розм. Виражає спонукання, заохочення до дії; уживається у звертанні до кількох осіб … Український тлумачний словник
ануте — виг., розм. Виражає спонукання, заохочення до дії; вживається при звертанні до кількох осіб … Український тлумачний словник
